зрушувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
газ — I у, ч. 1) Речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його. || Отруйна речовина з такими властивостями. || Загальна назва газуватих або паруватих речовин, що використовуються для опалення, освітлення … Український тлумачний словник
двигати — аю, аєш, недок., розм. 1) перех. Зрушувати з місця, пересувати, носити. 2) неперех., чим. Робити рухи, ворушити. 3) перех. Надавати руху чому небудь; рухати … Український тлумачний словник
здвигати — а/ю, а/єш і здви/гувати, ую, уєш, недок., здвигну/ти, ну/, не/ш і рідко здви/нути, ну, неш, док. 1) неперех. Рухати, ворушити чим небудь. || перев. зі сл. плече, плечі, рамено, рамена. Піднімати й опускати плечі (рамена) на знак подиву, роздуму,… … Український тлумачний словник
здіймати — а/ю, а/єш, недок., здійня/ти, здійму/, зді/ймеш; мин. ч. здійня/в, няла/, няло/; док., перех. 1) Переміщати що небудь знизу вгору. || безос. || Високо здимати, розширюючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. || рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги… … Український тлумачний словник
зносити — I зн осити зно/шу, зно/сиш, недок., знести/, су/, се/ш; мин. ч. зніс, знесла/, знесло/; док., перех. 1) Приносити з різних місць в одне, збирати докупи. 2) Несучи, спускати, доставляти зверху вниз. 3) Зрушувати, зривати з місця, переміщати,… … Український тлумачний словник
зрушати — а/ю, а/єш, недок. Те саме, що зрушувати … Український тлумачний словник
зрушити — див. зрушувати … Український тлумачний словник
зрушуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зрушувати … Український тлумачний словник
зрушування — я, с. Дія за знач. зрушувати 1 3) … Український тлумачний словник
